Кожна людина рано чи пізно стикається з втратою, адже смерть є невід’ємною частиною нашого життя.
Смерть близької людини може бути очікуваною, може бути такою, яку ми зазвичай називаємо «гарна смерть», коли людина помирає в поважному віці вдома в оточенні найрідніших. Але часто смерть близької людини застає нас зненацька, не даючи можливості ані попрощатися, ані підготуватися до неї морально.
Та, за будь-яких обставин, втрачати близьку людину – це невимовно боляче. Ми страждаємо, відчуваємо самотність, порожнечу, думаємо, що наше життя вже ніколи не буде таким, як раніше, а ми самі вже ніколи не відчуватимемо радісні емоції.
На жаль, в нашій культурі зовсім немає звички за важких життєвих обставин йти до психолога по допомогу. У свідомості переважної більшості наших співвітчизників з «функціоналом» психолога впорається і подруга або найближчий друг.
Але не завжди згорьована людина може впоратися з втратою самостійно або з допомогою близьких, адже інколи ми опиняємось в не надто сприятливих для подолання горя умовах. Ми можемо відчувати недостатню підтримку від оточення, або оточення «підтримує» нас на свій власний розсуд, або, наприклад, ми не маємо можливості вільно говорити про свою втрату і свій біль. В таких умовах людині знадобиться набагато більше часу на те, щоб пережити горе.
А ще, без участі психолога майже неможливо діагностувати в себе складний перебіг горя, що супроводжується психосоматичними розладами, депресією та іншими патологічними реакціями.
Психологи, що працюють в темі горя та тяжкої втрати та спеціалізуються саме на роботі зі скорботними володіють вузькими фаховими знаннями, дієвими методиками та інструментами, які примножують протягом усього свого життя в професії.
Тож, якщо ви відчуваєте, що вам важко самостійно пережити горе від втрати близької людини, якщо протягом довгого часу після втрати ви все ще не уявляєте свого життя без того, хто помер, якщо вас постійно супроводжують нав’язливі думки, краще зверніться до психолога.
З професійною психологічною допомогою ви матимете можливість відреагувати важкі емоції, більш адаптивно пережити втрату та віднайти в собі сили, щоб жити далі.