Цей страх торкається кожного, хто переживає втрату близької людини. Ми звикли до того, яким було наше життя, коли ця людина це була поруч. Ми звикли до родинних традицій, які існували в ній до втрати, до певного рівня життя, соціального кола, до того, як все було влаштовано у нашому житті протягом багатьох років.
Разом з втратою людини, з усвідомленням реальності цієї втрати приходить розуміння, що так, як раніше вже не буде. Старе комфортне та звичне життя залишилося в минулому. Але як воно зміниться? Яким буде тепер? Як жити далі без рідної людини, що довгий час була частиною нашого всесвіту, нас самих?
Нерозуміння того, як буде тепер, яких змін зазнає ваше життя, матеріальний добробут родини, соціальне оточення викликає паралізуючий страх невизначеності, що уповільнює наш шлях крізь горе. «Я не хочу йти далі. Мені страшно дивитися у майбутнє, адже я не розумію, яким воно буде».
Страх невизначеності, що охоплює згорьовану людину, впливає на процес переживання втрати. Втрата стає більш складною через те, що ми боїмося того, що чекає нас попереду.
Найменше, що ви можете зробити для себе, щоб опанувати страх невизначеності – спланувати свій наступний день. Не силуйте себе вибудовуванням великих планів на майбутнє – у стані переживання горя це завдання є нездійсненним. Подумайте лише про те, що ви робитимете завтра. Це допоможе не одразу. Але з часом ваш страх невизначеності буде слабшати, і згодом ви зможете позбутися його.
І не залишайтесь сам на сам зі своїм горем. Зверніться за професійною психологічною допомогою, щоб впоратися з важкими емоціями та страхами, що виникають в процесі переживання втрати, та зменшити ризик складного перебігу горювання.