Освітній центр Лариси Рибик

Кохання, Смерть, Зрада

Жили-була жінка. Все було добре. Чоловік дбайливий, діти здорові, будинок повна чаша. Чоловік багато працював, щоб забезпечити сім’ю. І жінка це розуміла. Дітям треба дати гарну освіту, одягнути, нагодувати. Вона й сама працювала. Тож, можна сказати, несли разом усі турботи сімейного життя.

Жила в цьому місті була ще одна жінка. І був у неї прекрасний дбайливий чоловік. У них було 3 дітей. Тільки шлюб він не хотів оформляти. Навіщо? Адже він поряд, дітей забезпечує, квартиру купив. Тільки працює багато.

А потім трапилося лихо у цих жінок. Раптом у розквіті сил помер їхній коханий.
А потім виявилось, що прекрасний чоловік у них один на двох.

Що це виходить? Прекрасне життя, кохання, порозуміння, довіра – це все брехня?
І як пережити таке горе?

Що згадувати? Сімейна вечеря, на яку вона прийшла не голодна, бо її нагодувала інша жінка? Чи, може, тяжке очікування з поїздки, яка була не в інше місто, а в сусідній район, до іншої жінки?

Багато років життя цих жінок перекреслено брехнею.

Після смерті коханого ми тримаємось за минуле. Нам важливо спертися на те, що було. Нам важливо зберегти пам’ять. Нам потрібно навчитися інакше взаємодіяти з коханою людиною.

Цей чоловік позбавив своїх жінок можливості нормально переживати горе. У них немає минулого, на яке можна спертися. А тепер – порожнеча і тотальне знецінення себе. Не помітила, не зрозуміла, нічого не означала… І небажання йти на могилу до людини, яка тебе зрадила.

Можливо, мине час і вони його пробачать. Але зараз їм дуже боляче.

Можливо, хтось скаже, прочитавши ці рядки “Чоловік полігамен за своєю природою. Невже це так важко зрозуміти?” Так, згодна є люди полігамні. Ну і паріться. Ходіть по колу. Сьогодні тут, а завтра там. Але ж немає. Вони шукають моногамного партнера. Їм важливо повертатися туди, де на них чекають і люблять.

Можливо, хтось скаже “Дури баби. Стільки років не помічали!” Кожен має свою картину світу. І якщо у картині світу немає зради, то немає і підозри на неї.

Кожен має своє життя. І кожен має право прожити її так, як хоче. Але чи має право людина наповнювати брехнею та зрадою життя близького?

Бережіть себе та своїх близьких.
Лариса Рибик.
30 вересня 2021

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top