Переживаючи втрату близької людини, не кожен готовий демонструвати власні важкі стани та емоції горя на широкийзагал або зізнатися в тому, що вони мають місце, навіть самому собі.
Дехто намагається жити, як раніше, наче нічого не відбулося, відмітаючи будь-які згадки про те, що сталося. А хтось, не переживши втрату, не відгорювавши, починає життя ніби з чистого аркуша.
Так, нам не хочеться сприймати реальність, де є місце невідворотній події, яка забрала в нас найдорожчу людину. І дійсно, після втрати на нас очікує зовсім інше життя і воно вже ніколи не буде таким, як раніше.
Але перепроживати горе потрібно. І ось чому:
- Процес горювання.
Якщо ми не перепроживаємо горе, воно нікуди не зникає. Воно залишається всередині нас у вигляді відстроченого або придушеного горювання. Всі наші стани, які спровокувала втрата, залишаються у підсвідомості, в результаті чого робота горя не відбувається, а ми стоїмо на місці, не рухаючись вперед.
- Емоційне здоров’я.
Якщо ми придушуємо власні емоції горя, це призводить до психоемоційних розладів. Ми почуваємося погано, хворіємо, відчуваємо апатію, знесилення, безсоння через те, що не даємо виходу власним тяжким емоціям та почуттям. Отже, перепроживання горя важливе і для нашого фізичного здоров’я, адже зменшує ризик виникнення різноманітних захворювань, порушень та розладів в майбутньому.
- Соціальна взаємодія.
Якщо ми не проявляємо своє горе, не демонструємо оточуючим, що нам важко й погано, не подаємо їм сигнал про те, що потребуємо співчуття та допомоги, ми не отримуємо ані співчуття, ані допомоги. Соціальне оточення не надає нам тієї підтримки, яка необхідна нам при переживанні втрати, що відповідно руйнує соціальні зв’язки та з часом може призвести до відчуття тотальної самотності.
Тож, перепроживайте ваше горе та складні емоції в максимально адаптивний спосіб та не нехтуйте професійною допомогою психологів, що розуміються на підтримці скорботних у їхній втраті.