Перші дні після втрати
У перші години і навіть дні на перший план виступає фізичне страждання у вигляді періодичних нападів, тривалістю від декількох хвилин до години зі спазмами в горлі, припадками ядухи, прискореним диханням та постійною потребою зітхнути. Це виглядає так, ніби людині не вистачає повітря, при цьому вона не може зітхнути на повні груди. Дихання дуже поверхове.
Для того, щоб трохи розслабити цей спазм, потрібно зробити кілька глибоких вдихів одночасно піднімаючи прямі руки через сторони над головою. На видиху руки опускаємо вниз. Після розслаблення спазму йде позіхання. Це своєрідний маркер, що ви зробили правильно.
Згодом постійні зітхання зберігаються тривалий час, і знову стають особливо помітними, якщо людина згадує чи розповідає про своє страждання.
Не намагайтеся зупинити людину, дайте їй можливість висловитись. Налийте склянку води. Якщо Ви та людина, яка переживає втрату – дозвольте собі перепрожити усі ці складні емоції. Єдине що – пам’ятайте, ваша сім’я також переживає горе. Виливаючи всі свої переживання на найближчих, ви додаєте їм страждання. Нести своє горе і Ваше їм може бути не під силу.
Якщо ж Ви та людина, яка слухає, постарайтеся коректно повертати до дійсності та ставити банальні питання: як ти себе зараз відчуваєш, що ти сьогодні їв (або їла), які плани на сьогодні. Лише не більше одного дня.
Також спостерігається відчуття порожнечі у животі, втрата апетиту, м’язової сили; Найменший рух стає вкрай обтяжливим і майже неможливим, від незначного фізичного навантаження виникає повна знемога. На тлі цих тілесних ознак людина відчуває психічні страждання у вигляді емоційної напруги чи душевного болю. Виникає легке почуття нереальності того, що відбувається.
Бережіть себе та своїх близьких! Сходіть до церкви, запишіться на консультацію до психолога. Знайдіть прийнятний собі спосіб.
Лариса Рибик