При переживанні смерті близької людини #2
Хочу розповісти додатково про форми провини. Ці почуття треба розуміти та приймати.
• Вина того, хто вижив – почуття провини за те, що ти живеш, коли інша людина померла. Також відчуття, що вам треба було померти замість нього чи разом із ним.
• Полегшення вина — пов’язане з почуттям полегшення від страждань, які ставила близька людина.
• Вина радості – вина за повернення радості в житті, але це природне почуття і свідчить про повноту життя.
Перші дві провини виникають відразу після втрати і переплітаються із самобичуванням та фантазіями, а вина радості проявляється на пізніх етапах роботи горя. Наявність почуття провини свідчить про здоров’я психіки. Людина шкодує, що зробила деякі вчинки, а оскільки виправити їх не можна, то напруга зростає. Починається каяття, але наша пам’ять не ідеальна. Ми не всі пам’ятаємо та вигадуємо деталі. Так що щирість життєвих переживань та інтерпретація їх не є гарантією справжності.
Крім того, згодом людина забуває образ померлого, точніше в пам’яті фіксується образ ідеального стану. Наприклад, певного віку, коли зустрілися та одружилися чи коли мама була молода, а ми маленькі. Тобто образ у пам’яті відповідає образу людини на даний момент його загибелі. На цьому етапі з’являється почуття провини, бо починаєш забувати колись улюблені риси.
Усі описані прояви природні у процесі переживання горя. Але постійне почуття провини може спричинити складне горе. Якщо є почуття, зверніться до фахівця. Бережіть себе та своїх близьких.
Лариса Рибик.