Нещодавно я проводила вебінар для психологів з цієї теми і буквально через пару днів на консультації зіткнулася з категоричним бажанням не вірити в втрату
“Це не правда!”
“Цього не може бути!”
“Має бути якась помилка.”
“Я не можу повірити, що це сталося.”
“Я не хочу вірити, що це сталося”
Лариса Рибик
Психолог
Такі думки виникають у голові відразу, як тільки людина почула про втрату. Особливо якщо вона була раптовою.
Це є нормальна реакція на ненормальну ситуацію.
У перші години і дні ці думки постійно крутяться в голові і людина іноді повторює їх вголос. А потім “приступи зневіри” проявляються іноді протягом днів, місяців і навіть років. “Забувши”, що коханої людини більше немає, ви можете виявити ще одну тарілку та вилку за столом, або, почувши кроки в коридорі, на мить замрієте – зараз відчиняться двері і він увійде.
Іноді так хочеться, щоб все, що сталося, виявилося кошмарним сном і щоб хтось розбудив тебе. Але час іде і ти погоджуєшся, що це не сон, це жорстока і дуже болісна реальність.
Заперечення – це захист від цієї жорстокої реальності. Вона пом’якшує наслідки втрати, дає нам тимчасовий перепочинок і дозволяє поступово долати ці важкі почуття. На одному рівні ти визнаєш, що кохана людина померла; на іншому рівні ти не можеш усвідомити всі розгалуження цієї суворої та небажаної реальності.
Коли ж заперечення стає проблемою?
Коли людина заперечує реальний факт, замінюючи його бажаною ілюзією. Або, найпоширеніший варіант, заперечується необхідність висловити та пережити важкі емоції.
Є різні види заперечення. Наведу приклади, як зрозуміти, що Ваш близький уникає реальності тією чи іншою мірою:
– Продовжує говорити про втрачену кохану людину зараз.
– Відмовляється вірити, що коханий помер.
– Уявляє, що померлий поїхав у подорож.
– Залишає одяг та інші особисті речі у тому вигляді, в якому вони були протягом кількох місяців після смерті, і дуже засмучується, якщо хтось їх посуне.
– Позбавляється всього і вся, що служить нагадуванням про померлого.
– Не говорить про померлих і не називає імені коханої людини.
– Зменшує свої стосунки із покійним.
– Настільки зайняті роботою чи подорожжю, що ви тікаєте від свого горя.
– Вдається до хімічних речовин (наркотиків, алкоголю, нікотину), щоб блокувати біль втрати.
Як бачите, уникнення може бути різним. Не залишайтеся віч-на-віч зі своїм болем. Не давайте шанс горю стати всім вашим життям, у ньому ще так багато хорошого.
Як бачите, уникнення може бути різним. Не залишайтеся віч-на-віч зі своїм болем. Не давайте шанс горю стати всім вашим життям, у ньому ще так багато хорошого.