Смерть – невід’ємна частина життя і, рано чи пізно, кожна людина стикається із втратою.
Смерть може прийти мирним шляхом, так би мовити вчасно. Тоді ми маємо можливість попрощатися. Ми погоджуємося з тим, що людина прожила життя. Ми відчуваємо гіркоту втрати та подяку за те, що він у нас був.
А іноді смерть приходить у наше життя зненацька – катастрофи, насильство, нещасний випадок. І ми не маємо можливості морально підготуватися.
Але, незважаючи на обставини, смерть близької людини викликає страждання, які можуть призвести до проблем як фізичних, так і психологічних.
Чи може людина впоратися із цими стражданнями самостійно – може. Але є два нюанси: перший – скільки часу потрібно, щоб упоратися; другий – існує таке поняття, як ускладнене горе (депресія, психосоматика і т.д), або його ще називають патологічне горе, яке сама людина не може діагностувати.
Дослідження, проведені в Нідерландах доктором П. Боален, показали, що щороку з’являється 27 000 нових випадків патологічних реакцій.
Населення Нідерландів приблизно 17 мільйонів, що приблизно вдвічі менше, ніж в українців.
Уявіть тепер, яку кількість українців переживають ускладнене горе, тим більше, якщо брати до уваги, що у нас нижчий рівень соціального захисту, гірший за дорогу, вища злочинність і ми не звикли ходити до психолога, а вважаємо за краще плакати в жилет своїх близьких.
Є люди, які переживають самостійно, справляючись місяцями чи роками з депресією, психосоматичними порушеннями.
Ви можете звернутися до психолога, який допоможе відреагувати важкі емоції, прийняти факт втрати, знайти сили жити далі та знову радіти життю.
Автор Лариса Рибик