Невизначена втрата – це теж втрата, але обтяжена болісною невизначеністю. Унікальні риси цієї втрати та пов’язаних з нею психологічних та психосоціальних проблем зумовлюють особливі потреби родин зниклих безвісти.
Ось найбільш значущі з них:
- Потреба в інформації щодо долі близької людини.
Бажання отримати конкретну та однозначну відповідь про те, чи жива зникла безвісти людина, – це цілком природно. Але в наших реаліях потребу в інформації не завжди можна задовольнити через активні військові дії на тих територіях, де втрачається слід зниклої особи, брак інформації про долю військовополонених та примусово переміщених осіб, масові поховання та неможливість ідентифікувати рештки загиблих на полі бою. Відсутність фактів, що підтверджують смерть, дає надію та продовжує існування родини в умовах невизначеності й очікування.
- Потреба в церемонії прощання.
Родини зниклих безвісти не припиняють шукати рідну людину. Навіть отримавши інформацію від тих, хто став свідком загибелі особи, вони не можуть розпочати оплакувати померлого через відсутність тіла або рештків. З одного боку це про те, що допоки немає тіла, існує надія на диво. З іншого боку, в нашій культурі відсутні ритуали прощання та вшанування пам’яті померлої людини за відсутності її фізичного тіла. Тож, часто тільки знайдені та ідентифіковані рештки дають родині можливість розпочати горювання.
- Потреба у визнанні їхніх страждань.
Родини зниклих безвісти переживають невизначеність не тільки через відсутність даних про долю близької людини. В очах суспільства вони не мають права оплакувати, адже надія ще існує. Вони також не можуть приєднатися до якоїсь зі спільнот: ані до тих, хто врешті знайшов зниклу людину живою, ані до тих, хто отримав змогу поховати тіло. Тож, не дивлячись на те, що невизначена втрата викликає майже той самий спектр емоцій, що й смерть близької людини, родини не отримують визнання своїх страждань та співчуття в тому обсязі, якого потребують.
Щоб підтримувати та супроводжувати тих, хто переживає невизначену втрату, психологи мати глибоке розуміння того, з чим щодня стикаються родини зниклих безвісти та чого вони потребують найбільше.