Згідно офіційних даних Міжнародної організації ООН з міграції, протягом 2022 року більше 7 мільйонів українців змушені були покинути свої домівки. Всі вони переживали цілий спектр важких емоцій. Незважаючи на те, що для декого з людей від’їзд був тимчасовим, вони відчували горе через втрату.
Психологія горя: втрата домівки
Існує поширена думка про те, що будь-яке горе і втрата відчуваються майже однаково для всіх людей. Також багато хто чув про теорію 5-ти стадій: заперечення, гнів, торги, депресія та прийняття. Психологи, які є експертами в темі горя, спростували це. Вони запевняють, що кожна людина – унікальна особистість і проживає негаразди у свій власний спосіб.
Психологія горя доводить, що втрата викликає різні емоції та почуття. На цей процес впливає дуже багато факторів, які майже неможливо передбачити.
Зокрема має значення:
- ставлення самої людини до ситуації;
- наявність ресурсів (гроші, їжа, робота, житло);
- соціальна підтримка та родинні зв’язки;
- психологічний стан.
Експерти, які працюють з внутрішньо переміщеними особами та людьми в еміграції, помітили, що наявність підтримки мала дуже велике значення (волонтери, небайдужі люди, громадські організації). Також з’ясувалось, що втрату домівки легше переживали ті, хто мав поряд близьку людину. Звичайно ж, на емоційний стан дуже впливало відчуття безпеки. Ті, хто втратив домівку, але зберіг роботу і мав певні статки, відновились швидше і пережили втрату легше.
Досліджуючи психологію горя, спеціалісти помітили ще одну важливу деталь. Стан людини, що переживає втрату, надзвичайно сильно залежить від її глибинних переконань про себе та про світ. Люди, переконані у власній слабкості та безпорадності, схильні вважати світ та інших людей небезпечними. Опинившись далеко від дому, вони відчували сильний стрес. Їм було складно оговтатись, адаптуватись, шукати нове житло та роботу.
Втрата домівки: 2 типи реакцій
Під час вивчення психології горя спеціалісти виявили два типи реакцій на втрату домівки. Вони виокремили негостру та гостру реакцію.
Негостра реакція проявляється таким чином, що людина здатна з нею впоратись сама. Незважаючи на важкі емоції та переживання вона може працювати і адаптується до змін у своєму житті.
Гостра реакція – це настільки сильні переживання, що людина не в змозі їх опанувати самостійно. Важкі емоції захоплюють її та примушують знов і знов проживати втрату (читайте нову статтю про румінацію на сайті). Це можуть бути такі відчуття як смуток, горе, тривога, безнадія, злість, агресія. Зазвичай гостра реакція заважає адаптуватись на новому місці. Людина втрачає мотивацію до спілкування (навіть з найближчими), їй важко дотримуватись рутини, виконання роботи стає практично неможливим. Психологія горя говорить про те, що гостра реакція перекреслює будь-які змоги відновити повноцінне життя.
Якщо з негострою реакцією більшість людей можуть справитися, то для успішного проживання гострої реакції зазвичай потрібна допомога фахівця.
Психологічна допомога: як це відбувається
У кожного психолога свої методи і прийоми, завдяки яким він допомагає людям проживати втрату. Однак зазвичай така робота складається з двох ключових компонентів: переживання відчуттів та емоцій, пов’язаних із втратою домівки, а також адаптація до нової реальності.
Жоден з цих двох компонентів не має переважати. В процесі терапії людина, яка зазнала втрати, вчиться балансувати між ними. Вона знайомиться з техніками проживання емоцій і працює над тим, щоб знайти своє місце у змінених обставинах. Звичайно ж, це непросто. Однак підтримка терапевта у поєднанні з особистою мотивацією людини творять справжні дива.