Згідно офіційних даних Міжнародної організації ООН з міграції, протягом 2022 року більше 7 мільйонів українців змушені були покинути свої домівки. Всі вони переживали цілий спектр важких емоцій. Незважаючи на те, що для декого з людей від’їзд був тимчасовим, вони відчували горе через втрату. Психологія горя: втрата домівки Існує поширена думка про те, що будь-яке горе …
Втрата домівки: як впоратись зі зміною місця проживання Докладніше »
Втрата близьких і рідних людей стає страшним випробуванням для багатьох українських родин. Ситуацію ускладнює те, що кожен з членів сім’ї реагує на втрату по-різному. Це може негативно вплинути на динаміку стосунків всередині родини. На сайті www.psyhelp.com.ua нещодавно вийшла стаття про те, що таке сімейна психотерапія взагалі. В нашій публікації спробуємо з’ясувати, які особливості має робота …
Втрата в родині: особливості сімейної психотерапії Докладніше »
Дізнайтеся, як подолати страх невизначеності після втрати, впоратися з тривогою та знайти підтримку для подальшого життя.
Не існує таких правил, які б врегульовували, як правильно пережити втрату, як правильно нести цю непосильну ношу, правильно реагувати та проявляти горе. Немає жодного «правильно».
Психологи, які працюють зі скорботними, радять їм перепроживати усі складні та важкі емоції горя. Зокрема це стосується й туги за померлою близькою людиною.
Психологічна підтримка при втраті: очікування vs реальність Часто люди, які переживають втрату, не бажають звертатися за професійною психологічною допомогою через те, що переконані – психолог не допоможе. Дійсно, жоден психолог не в змозі змінити те непоправне, що вже відбулося. Ніхто не здатен повернути близьку людину у ваші обійми та відмотати час назад. Дива не відбудеться. …
Психологічна допомога при втраті – чому вона не завжди ефективна? Докладніше »
В перші дні й тижні після втрати скорботний постійно знаходиться серед людей, приймає співчуття, підтримку та допомогу від оточуючих. Але з часом друзі, колеги та всі ті, хто ще вчора співчував та не залишав наодинці, повертаються до свого власного життя, турбот та планів.
Переживаючи втрату близької людини, не кожен готовий демонструвати власні важкі стани та емоції горя на широкийзагал або зізнатися в тому, що вони мають місце, навіть самому собі.
Коли ми переживаємо втрату, ми часто поринаємо у спогади. Згадуємо про близьку людину, намагаємося відтворити в пам’яті кожну хвилину її життя та весь той час, коли вона була поруч.
Ми завжди співчуваємо та намагаємось підтримати тих, хто зіткнувся з горем. Але чи готові ми співчувати собі, жаліти себе та дбати про себе, коли біда прийшла в наш дім, в наше життя?
