Освітній центр Лариси Рибик

Ім'я автора:admin

Спогади.

Коли ми переживаємо втрату, ми часто поринаємо у спогади. Згадуємо про близьку людину, намагаємося відтворити в пам’яті кожну хвилину її життя та весь той час, коли вона була поруч. 

Різні версії та різні сценарії при переживанні невизначеної втрати.

Коли родина переживає зникнення безвісти близької людини, вона передусім перебуває у жахливій невизначеності, що пов’язана з відсутністю достовірних даних про долю зниклої особи.

Сенс життя і смерті у батьківській втраті.

Спілкування зі згорьованими батьками відрізняється від комунікації з усіма іншими категоріями скорботних. Як психологи та як люди, що прагнуть надати соціальну підтримку, в цих обставинах ми не можемо говорити те саме, що говоримо іншим людям, які переживають горе.

Життя у скорботі.

У горі кожен день видається вічністю. Іноді у згорьованої людини немає сил прожити навіть наступну годину, а іноді сили є, але немає бажання. Немає смаку до життя, нічого не зачіпає, не зацікавлює, заклики оточуючих про те, що треба жити далі, не відгукуються всередині.

Почуття провини.

Чи не кожна людина, що переживає тяжку втрату, відчуває почуття провини. Почуття провини при переживанні втрати є досить ірраціональним, адже нічого вже не змінити, нічого не виправити, незалежно від того, чи дійсно ми чимось завинили перед тим, кого вже немає поруч.

Scroll to Top

Вплив невизначеної втрати на особистість на індивідуальному рівні

Отримати авторський чек-лист