Науковці продовжують вивчати, що саме відчувають люди після втрати близьких. Незважаючи на те, що виявлено багато типових реакцій, що спостерігаються у більшості населення, існує чимало індивідуальних переживань. Тобто, кожна людина горює по-своєму і важко передбачити, якою буде її шлях прийняття втрати.
Значного поширення набула модель Кюблер-Росс, що описує 5 стадій проживання горя (прийняття втрати). Згідно даної моделі друга стадія називається «Гнів». Сучасні психологи доповнили та розширили цю концепцію. Вони уточнюють, що не всі люди проходять через кожну стадію, а порядок і тривалість ступенів може варіюватись. Однак спеціалісти у темі горя та втрати не заперечують, що дехто зі скорботних дійсно відчуває гнів.
У новому відео Лариса Рибик та Юлія Макаренко обговорюють, чому під час горювання виникає злість та агресія.
Чому і на кого ми злимось?
Гнів – це одна з базових емоцій людини. Він виникає у відповідь на порушення особистих кордонів або в ситуаціях, коли людина стикається із несправедливістю. В аспекті втрати гнів є цілком нормальною реакцією, особливо в перший час. Людина може відчувати безсилля перед тим, що сталось. Також вона може сприймати це, як несправедливість.
В залежності від обставин скорботний може злитись на себе через те, що не запобіг трагедії (не провів когось додому, не подзвонив перевірити, не був поруч тощо). Якщо ж ідеться про насильницьку смерть або втрату під час військових дій, то людина може гніватись на винуватця. Ті, хто сповідує певну релігію, можуть переживати кризу віри та відчувати гнів на бога.
Також у деяких випадках скорботні зляться на тих, кого втратили. Ці емоції можуть бути усвідомленими або ні, адже про таке зазвичай не говорять. Однак сучасна терапія горя здатна виявити та ідентифікувати всі ці відчуття. Часто причиною злості на померлого стає біль тих, хто залишився. Вони гніваються, бо кохана й дорога людина їх покинула.
Екологічно прожити гнів: що це значить?
Визнання того, що гнів після втрати є нормальним, не звільняє людину від відповідальності за свою поведінку. Вкрай важливо знайти правильний, безпечний шлях виходу злості. Якщо цю сильну емоцію пригнічувати або не направляти, вона знайде вихід сама. Зазвичай це стається несподівано для самої людини, коли її психіка вже не здатна витримувати напругу.
Без правильного скерування гнів може бути дуже руйнівним. Він псує стосунки, заважає працювати, не дозволяє адекватно сприймати реальність.
Коли психологи кажуть про «егологічне проживання гніву», вони мають на увазі його прояв у безпечний спосіб. Існує багато технік та вправ для виявлення прихованого гніву та аутоагресії. Також є методики, які допомагають правильно скерувати ці емоції.
Деякі техніки підходять для самостійної роботи. Однак, якщо ви відчуваєте, що не впораєтесь самі, краще за все звернуться до спеціаліста. Психологи та психотерапевти, які працюють із темою горя та втрати, проходять відповідне навчання. Вони здатні надати делікатну, індивідуальну підтримку, створити безпечну атмосферу, виявити розуміння та прийняття.
Терапія горя: робота з гнівом
Звертаючись до психолога, скорботний отримає кваліфіковану допомогу для правильного проживання гніву. Спеціаліст запропонує йому проговорити свої емоції, озвучити переживання та відчуття. Якщо буде потреба, скорботний зможе розказати психологу про трагічну ситуацію, яка відібрала в нього близьку людину. Іноді людині потрібно проговорити це декілька разів, перш ніж прийде справжнє усвідомлення того, що сталось.
Головна роль психолога полягає в тому, щоб вислухати та підтримати людину, яка переживає втрату. «Дозволяючи» їй відчувати та приймати всі її емоції, спеціаліст сприяє зменшенню напруги. Коли людина виражає свій гнів у кабінеті психолога, вона робить це екологічно, адже не завдає шкоди ні собі, ні іншим. Спеціаліст не стримує та не засуджує її. Він не боїться проявів гніву та не намагається напасти у відповідь, як це можуть робити інші люди з оточення скорботного.
Насправді, вважається, що гнів – це навіть краще, ніж заціпеніння. Цю потужну емоцію можна опанувати та спрямувати. Правильна робота з гнівом здатна прискорити зцілення людини. Пройшовши дану стадію, скорботний починає рухатись далі і стає все ближчим до повного прийняття втрати.