Кожна людина на своєму життєвому шляху стикається із втратами. Більшість із нас змушена назавжди прощатись із батьками та старшими родичами. Комусь випало поховати дружину або чоловіка. Загибель дитини, самогубство близької людини, смерть в результаті насильницьких дій – це найтяжчі види втрати.
Терапія горя: що це і чому вона важлива
Терапія горя – це напрям психотерапії, який направлений на полегшення стану скорботних людей. Терапевти, які працюють із темою горя і втрати, допомагають людям усвідомити весь спектр емоцій, відслідкувати тілесні реакції та відчуття, упорядкувати думки. Мета терапії горя полягає у тому, щоб супроводжувати (а за потреби, направляти) людину у процесі прийняття втрати. Зрештою скорботні проходять через всі етапи горювання та адаптуються до нових реалій.
Якщо вам потрібна консультація, ви можете знайти спеціаліста у базі психологів.
Інколи люди не звертаються по допомогу до спеціаліста в надії самостійно впоратись із важким життєвим періодом. На жаль, це вдається далеко не кожному. З різних причин скорботний може застрягнути на тому чи іншому етапі. Це дуже негативно позначається на всіх сферах його життя, а також може погіршити фізичне або ментальне здоров’я.
Професійна психологічна підтримка при втраті здатна скоротити строк горювання, сприяє екологічному та природньому протіканню цього процесу.
Самодопомога: що можна зробити самостійно
Перше, що радять скорботним психологи, це піклуватись про себе. У період гострого горя може збитись режим життя. Через смерть близької людини всі звичні, рутинні справи здаються неважливими.
Як проявляється неувага до власних потреб:
- порушення графіку прийому їжі;
- ігнорування спортзалу та інших улюблених активностей (танці, йога, прогулянки);
- забування про гігієнічні процедури, небажання їх виконувати;
- відкладання робочих та домашніх обов’язків.
Як би не було важко, потрібно старатись робити необхідний мінімум. Краще за все – провести ревізію задач та виокремити пріоритетні. Наприклад, від спортзалу можна відмовитись на пару місяців. Однак раціон має бути збалансованим, а прийом їжі – регулярним та вчасним.
Інколи найкраща допомога при втраті близьких – це прохання про виконання найпростіших побутових справ. Якщо ви розумієте, що не справляєтесь із домом та сім’єю самостійно, зверніться до рідних, близьких та друзів. Розподіліть між ними дрібні доручення: закупка продуктів, приготування сніданків, транспортування дітей до школи та на гуртки. Все це спростить побут і допоможе зберегти залишки ресурсу.
Щоденники для самодопомоги
Не менш важливим є піклування про емоційний стан скорботного. Коли людина звертається до спеціаліста, їй надається структурована психологічна підтримка при втраті. На перших етапах це зазвичай включає можливість виговоритися. Якщо ж людина не має змоги, або не бажає іти в терапію, їй залишаються лише розмови з близькими. На жаль, не всі скорботні охоче діляться своїми переживаннями. Деякі вважають за краще закриватись у собі. Спеціально для таких випадків команда Лариси Рибик розробила щоденники для самостійної роботи.
Друкованих матеріалів в асортименті багато. Всі вони спроектовані таким чином, щоб надати посильну допомогу в конкретній ситуації:
- Комплект щоденників для проживання втрати близької людини.
- Щоденники для тих, хто проживає горе і непокоїться про ризик появи ПТСР.
- Комплект щоденників для дорослих та дітей, а також Профілактика ПТСР.
- Щоденник для опрацювання важких емоцій.
- Щоденник для пошуку нового сенсу та багато інших матеріалів.
Також експерти в темі горя та втрати розробили набір карток, які можна порадити самим скорботним, їхнім друзям та родичам. Якщо професійна психологічна підтримка при втраті недоступна, ці картки допоможуть поговорити з людиною і не погіршити її стан. Набір включає підтримуючі фрази, а також слова, які не варто говорити. Деяка кількість карток містить цитати з Біблії, тож вони стануть у нагоді релігійним людям. Також в картках представлені цитати видатних історичних постатей про горе і втрату. Читаючи ці слова, можна зрозуміти, що люди століттями проживали схожі стани. Це допомагає скорботній людині відчути себе частиною соціуму та людства загалом.
Щоденники і картки можна придбати для себе або для когось із родини. Якщо ви бажаєте надати іншій людині допомогу при втраті близького, не будьте надто наполегливими. Упевніться, що людина хоче пропрацювати свій стан. Якщо ж вона відмовляється, не тисніть. Ви можете запропонувати вправи та техніки повторно через якийсь час. Однак не можна нав’язувати іншим своє бачення світу і вказувати, як саме справлятись із втратою.