Історії багатьох сучасних українських родин пов’язані із трагічними втратами. Хтось поховав батька або матір, які були воїнами та загинули на фронті. Інші намагаються навчитись жити без улюблених синів та дочок, які стали жертвами руйнувань цивільних міст. На нашому сайті можна знайти безліч статей про те, як варто діяти у подібних ситуаціях. Однак досі ми майже не говорили про специфіку переживань сіблінгів, які втратили брата або сестру. Це особлива категорія скорботних, яким також може бути потрібна консультація психолога при втраті.
Унікальний зв’язок
Стосунки з братом чи сестрою – це дещо неповторне. Такий зв’язок формується роками і зберігається протягом всього життя. Його унікальність полягає в тому, що діти з однієї сім’ї поділяють радощі та горе, одночасно отримують хороші та погані новини, мають спільний побут і загалом зростають у одному просторі. В них одна історія та цілий набір схожих переживань. Звісно, сприйняття кожного може мати свої особливості, адже це люди різного віку (статі). Також має значення характер, наявність захворювань або інших відмінностей.
Для більшості з нас сіблінги – це своєрідне відображення у дзеркалі. Брат чи сестра можуть сприйматись, як хтось, максимально схожий на нас самих. До того ж, нам складно уявити, що людина приблизно нашого віку може померти раніше за нас. Нам здається, що сіблінг – це хтось, хто завжди був поруч і завжди буде. Коли стається смерть брата чи сестри, це призводить до сильного шоку. Однак не всі скорботні отримують адекватну і правильну допомогу при втраті. Їхнє горе може лишитись невизнаним, знеціненим, «невидимим».
Чому втрата брата чи сестри – це «невидиме» горе
Що може бути більш трагічним, ніж смерть дитини? Навіть, якщо вона вже доросла та мала свою сім’ю, для батьків вона все одно лишається синочком або донечкою. Невимовна туга і безкрайнє горе батьків часом настільки велике, що витісняє переживання інших членів родини.
Звісно, це не робиться навмисно. Інші діти можуть самостійно прийняти рішення відкласти власне горювання, щоб надати підтримку батькам. Вони беруть на себе організацію поховання, побутові проблеми та цілу купу важливих дрібниць. Зокрема, якщо є необхідність, вони підшукують для батьків спеціаліста, який надасть кваліфіковану психологічну підтримку в скорботі. Існує база психологів, у якій представлені найкращі експерти з усієї України. Можна розпочати індивідуальну, сімейну або групову терапію. В залежності від умов конкретного психолога можна отримати консультацію очно (в кабінеті) або онлайн (через месенджери або Zoom).
Для тих, хто обирає самостійну роботу, ми радимо скористатись щоденником самодопомоги при втраті.
Підтримуючи батька, матір або інших старших родичів, самі сіблінги часто лишаються непочутими. Інколи складається враження, наче втрата не має їх зачепати. Це особливо актуально для тих, хто мав сварки в дитинстві, а в дорослому віці рідко підтримував зв’язок.
Навіщо потрібна допомога при втраті сіблінга
Варто зазначити, що деякі люди самі не усвідомлюють своє горе. Їм може здаватись, що вони стійко пережили втрату і «все ок». Однак блокування емоцій призводить до певних негативних наслідків. «Відключаючи» один спектр відчуттів, людина автоматично зменшує інтенсивність або взагалі приглушує всі інші емоції. Згодом це може спричинити екзистенційну кризу, депресію або тривожний розлад.
Загальні поради для тих, хто переживає втрату, ми наводили у окремій статті. Якщо узагальнити й підсумувати, то варто звертати увагу на власний стан і піклуватись про себе. Для когось це значить уповільнитись і навчитись делегувати окремі справи іншим. Беручи на себе надто багато, людина швидко вигорає та хворіє.
Також велике значення має спілкування з близькими людьми. Варто знайти когось, із ким можна поділитись своїми думками і емоціями. Ця людина повинна вміти витримувати глибокі переживання. Якщо ніхто з друзів та рідних не здатен на це, потрібно звернутись до фахівця. Професійна консультація психолога при втраті допоможе усвідомити емоції, дати їм назву та екологічно прожити.
Після втрати сіблінга людина може потребувати базова психологічної підтримки в скорботі, або ж їй знадобиться повноцінна терапія. Нерідко смерть рідних стає тригером для певних психологічних травм.
Ми закликаємо вас не ігнорувати та не знецінювати свої переживання. Попіклуйтесь про свій ментальний стан!